Протозойні хвороби

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Протозойні хвороби
Спеціальністьінфекційні хвороби
Причининайпростіші
Препаратипентамідин[1] і diclazurild[2]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-111F5Z
DiseasesDB28851
eMedicineped/1914
MeSHD011528
SNOMED CT95896000

Протозойні хвороби (також протозойні інфекції, протозоози[3], англ. Protozoan diseases, infections) — паразитарні хвороби, які спричинюють найпростіші.

До Protozoa відносять організми, які на всіх стадіях життєвого циклу існують у вигляді однієї клітини і цим відрізняються від багатоклітинних тварин (Eumetazoa). Наразі[коли?] описано понад 45 000 видів найпростіших. З них приблизно 20 000 належить до викопних форм. Із 25 000 сучасних видів близько 7000 є паразитами різних тварин і рослин[джерело?].

Термін «найпростіші» зазвичай не використовують у сучасних біологічних науках, тоді як ця термінологія продовжує використовуватися в медицині[джерело?]. Це пояснюється консервативним характером медичної класифікації та необхідністю проведення ідентифікації організмів на основі їхньої морфології.

Важливість найпростіших з медичної точки зору визначається тим, що багато хто з них спричинюють захворювання, в тому числі тяжкі, у людини: малярію, трипаносомози, амебіаз, діентамебіаз тощо.

Види найпростіших представлені великою кількістю підвидів, рас і варіантів. З практичної точки зору найважливіші штамові відмінності паразитичних найпростіших по вірулентності та антигенними властивостями. Так, відмінності у вірулентності штамів збудника грають, мабуть, істотну роль в епідеміології амебіазу і токсоплазмозу. Не меншу важливість представляють і антигенні відмінності. Так, при сонній хвороби людини збудники Trypanosoma gambiense і Т. rhodesiense утворюють «рецидивні штами» — антигенні варіанти, що виникають у відповідь на формування антитіл у хазяїна. Антитіла пригнічують основну популяцію паразита, але не діють рецидивний штам, що виник, і розмноження якого призводить до чергового рецидиву у хазяїна. Зміна рецидивних штамів повторюється багаторазово в процесі хвороби. Деякі особливості епідеміології малярії можуть бути поставлені в зв'язок з антигенними відмінностями штамів малярійних паразитів. Доросле населення гіперендемічних осередків має частковий імунітет до місцевих штамів збудника і не хворіє на малярію в гострій формі. Однак, якщо в осередку з'явиться новий штам збудника, серед населення можуть виникати гострі випадки малярії.

У здорових осіб діареї протозойної природи як правило нетривалі (від декількох днів до 2 тижнів) і закінчуються самовільним одужанням. Однак в осіб з імунодефіцитами, особливо у хворих на СНІД, діареї, спричинені протозойними збудниками, можуть тривати кілька місяців і навіть більше року, супроводжуватися вираженою втратою маси тіла, порушеннями кишкового всмоктування і призводити до смерті пацієнтів.

Біологічна класифікація

[ред. | ред. код]

Наразі протозойні збудники включають організми, які зараз класифіковані до супергруп (царств) Excavata, Amoebozoa, SAR (Harosa) та Archaeplastida.

До царства Excavata належать такі представники, що часто спричинюють протоози та протозоози:

До царства Amoebozoa належать такі представники, які часто спричинюють протоози та протозоози:

До царства SAR належать такі представники, які часто спричинюють протоози та протозоози:

До царства Archaeplastida належать вкрай мало збудників протозойних хвороб. Зокрема це Prototheca moriformis з підтипу Chloroplastida. Ця зелена водорість втратила хлорофіл і перейшла до паразитизму. Знаходиться в стічних водах і ґрунті. Спричинює захворювання, яке називається прототекозом, в основному вражає велику рогату худобу та собак, проявляється ентеритом та маститом.

Класифікація протозойних збудників згідно з механізмом передачі

[ред. | ред. код]

Передача найзначніших для патології людини найпростіших за механізмами передачі така:

Токсоплазма є єдиним патогенним фекально-оральним найпростішим, яка не асоціюється з гастроентеритом.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. NDF-RT
  2. Inxight: Drugs Database
  3. Цю назву використовують для означення хвороб тварин, які спричинюють найпростіші.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Enrique Chacon-Cruz (26 квітня 2017). Russell W Steele (ред.). Intestinal Protozoal Diseases: Background, Pathophysiology, Epidemiology. Medscape. Процитовано 2 серпня 2022.[Архівовано 1 березня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Parasitic Diseases. Medline Plus. [Архівовано 14 грудня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)